Рассмотрение латинского языка как важного источника для создания многочисленных терминов, которые до сих пор продолжают использоваться на всех европейских языках, включая русский. Охарактеризованы некоторые латинизмы, использующиеся в русском языке.

Обґрунтування значення латинської і грецької мови у термінології математики. Характеристика лексико-семантичних процесів в мові математики: полісемії, омонімії, синонімії і антонімії. Аналіз термінологізації, детермінологізації і ретермінологізації.

Історичний розвиток та вплив латинської мови на формування інших мов. Періодизація розвитку літературної латинської мови. Походження латинського алфавіту. Філологія та латинська мова. Зв'язок латини і юриспруденції. Латинська мова в біології та медицині.

Латинський алфавіт. Дифтонги і диграфи. Граматичні категорії дієслова та іменника. Ступені порівняння прикметників. Займенники: особові, зворотний, присвійні. Часи системи інфекта і перфекта активного і пасивного стану. Інфинітивні та синтаксичні звороти.

Дослідження історії становлення латинської мови, яка була важливим засобом культурної спадковості між античністю та середньовіччям, а також одночасно служила мовою церкви, державною, міжнародного спілкування та культурного розвитку. Латинське письменство.

Статтю присвячено проблемі визначення етимології італійської лексеми tempia – "скроня" та її зв’язку з лексемою tempo – "час", оскільки обидві лексеми відповідають омонімічній парі латинських іменників tempus. Історико-фонетичний та морфологічний аналіз.

Особливості викладання в університеті латинської мови, оцінка її впливу на граматику, лексику та словотворення іноземних мов. Спостереження етимології англійських слів. Знаходження спільних коренів із закономірними звуковими та смисловими співвідносинами.

Розгляд умов проникнення лексичних одиниць латинського походження в давньоанглійську мову. Особливості впливу латинської мови на процес розвитку англосаксонських (германських) діалектів та становлення давньоанглійської мови і формування її лексики.

Розгляд ад’єктивів із часовою семантикою на матеріалі латинської мови. Класифікація прикметників з темпоральною ознакою та встановлення особливостей їх функціонування в латинській мові. Встановлення частоти й поширеності досліджуваних прикметників.

Найбільш специфічна особливість медичної термінології - традиційне застосування латинської та грецької мов. Визначено роль і місце латинсько-грецьких запозичень як продуктивного способу поповнення словникового складу німецької медичної термінології.

Структурний, синтаксичний, лексичний аналіз і переклад латинськомовної епітафії з віденського храму Мальтійського ордену. Аналіз однієї з архітектурних особливостей монументу. Фігури двох полонених "турків", які дивовижно нагадують козаків-запорожців.

Розвиток українського історичного писання від давніх часів до пізнього Середньовіччя. Шляхи проникнення історичної літератури латинською мовою на українські етнічні терени. Морфологічні та синтаксичні особливості латинської мови історіографічних текстів.

Історія становлення латинськомовних психіатричних термінів, їх мотивація, способи творення, формальна та семантична структура. Системний аналіз психіатричних термінів латинського походження та процесу їх нормалізації у сучасній українській мові.

Визначення інтерференційних фонетико-орфографічних, морфолого-синтаксичних змін, їх місце в латині греко-католицької церкви в Україні кінця XVI–XVII ст. внаслідок впливу староукраїнської та польської мов. Лексичні особливості латинськомовної документації.

Латинский язык как древнейший письменный язык индоевропейской системы. Становление национальных языков. Средневековая латынь и ее модификация. Систематизации и издания сочинений греческих и латинских авторов в эпоху Возрождения. Применение латыни в науке.

История развития латинского языка, его основные этапы. Возникновение Рима, переплетение его истории с историей Греции. Проникновение латинской лексики во многие европейские языки. Использование латинского языка в науке. Система метрического стихосложения.

Выявление взаимосвязи структурных и когнитивных аспектов публицистического кинотекста. Особенности реализации принципа полифонической наррации, нарративных стратегий Л. Троцкого. Характеристика автора и персонажей как недиегетических нарраторов.

Теоретичні проблеми мовленнєвих актів: дефініції, класифікації, їх залежність від мови, культури. Специфічні проблеми перформативності МА у законодавчому дискурсі (юридичні наслідки, прескриптивність тощо) на прикладі французької легальної дефініції.

Несколько эпизодов из "Истории Испании" (Estoria Де Espana) Альфонсо Мудрого (1252—1284), в которых повествуется об основании ряда испанских городов (Севилья, Ла-Корунья, Кадис). Особенности повествовательной техники, обработки материала Альфонсо Мудрого.

Берёза - одно из наиболее почитаемых у славян деревьев. Рассмотрено слово береза в общерусской и региональной культуре и описаны названия микротопонимов, производных от слова береза в Воронежской области. Отражение картины мира жителей данного региона.

Сравнение представления лексемы "Бог" в "Большом словаре церковнославянского языка Нового времени" с "Полным церковнославянским словарем" Дьяченко и "Словарем церковнославянского и русского языка". Сходства и различия в лексикографической трактовке.

Висвітлено використання лексеми "війна" як невід’ємної частини суспільно-політичного та наукового дискурсу в різних лексико-семантичних виявах у мові публіцистики. Визначено, що війна буває інформаційною, економічною, торгівельною, побутового характеру.

Аналіз лексикографічних джерел, наукових розвідок і визначенню лексичного значення лексеми "волонтер", що набула певних трансформацій в українській лінгвоментальності. Аналіз словникових дефініцій, що узагальнено в семантичному полі лексеми "волонтер".

Исследование лексемы "душа" как языковой единицы с сакральной семантикой, значимой для понимания русского национального характера в языковой картине мира. Описание положительных нравственных качеств души в составе ФЕ с помощью прилагательных, глаголов.

Анализ понятия картины мира, как объекта научного изучения. Ознакомление с национальной спецификой лексемы "лес", как способом русского мировидения и миропонимания. Рассмотрение результатов семантического анализа лексемы "лес" в диахроническом аспекте.

У поліських говірках лексема "пиріг" охоплює семеми на позначення пирога, вареника, достатку, обрядового хліба. На Поліссі лексемі "пиріг" притаманна специфіка й водночас лінгвокультурна спільність у межах загальноукраїнського мовного континууму.

Лексико-семантические варианты лексемы "разум" в славянском переводе Корпуса Ареопагитик, выполненном во второй половине XIV в. на Афоне двуязычным сербским монахом. Фрагменты семантического поля "интеллектуальная деятельность". Предисловие к переводу.

Проведение исследования художественного образа реки, вербально воплощенного в лексеме. Определение круга ассоциаций, связанных с выражениями, наиболее часто встречающимися в языковой картине мира и, как следствие, в мире художественного произведения.

Історія становлення терміноназви ірмос протягом усіх етапів функціонування української мови. Характеристика похідного утворення - ірмолой (ірмологіон). Дослідження основних лексикографічних джерел, що охоплюють XI-XXI ст., а також церковних пам’яток.

Наукове дослідження присвячено автором опису семантичних та функціональних характеристик українського слова каша з метою з'ясування країнознавчої та культурознавчої цінності зазначеної лексеми та її ролі у побудові мовної картини світу українців.