Формування документознавчих термінів із тенденцією до збереження їх національної специфіки. Дослідження деформації українського мовно-культурного простору та знищення самобутнього мовного утворення. формування української документознавчої терміносистеми.

Метою розвідки є опис нормативної шкали оцінок. Доводиться, що існує позитивна, негативна та змішана оцінка. Авторка заперечує існування нейтральної оцінки й наводить спостереження, які доводять правомочність цієї тези. Матеріал аналізу становить вибірка.

Теоретичні обґрунтування необхідності зміни наукової парадигми при вивченні явищ, пов'язаних з категорією модальності у слов'янських мовах. Використання синтезу різних гуманітарних наук для опису модальності як текстотвірної лінгвістичної універсалії.

Аналіз перекладів віршів Т.Г. Шевченка, виконаних відомим популяризатором його творчості І. Бєлоусовим. Наближення перекладачем оригіналів до тієї тематично-жанровій моделі, що була поширена в приймаючій культурі, при цьому допускаючи суттєві втрати.

Аналіз основних парадоксів окремих аспектів учення про синтаксичні зв’язки слів, зокрема, ті, що пов’язані з дефініюванням синтаксичного зв’язку, засобами його вираження. Відповідні обсяги понять "синтаксичний зв’язок" та "синтаксичні відношення" тощо.

З'ясування особливостей інституційного дискурсу, який набуває особливої ваги в рамках міжкультурної комунікації, труднощі щодо окреслення його меж. Питання стосовно ознаки напівінституційності. Висвітлення функціональної парадигми інституційного дискурсу.

Застосування когнітивно-еволюційної інтерпретації більш пізньої появи російського ікання порівняно з появою російського акання. Розкриття сутності відносно нової для лінгвістики когнітивно-еволюційної теорії мови, запропонованої та розроблюваної автором.

Англомовні вербалізатори характеристик голосу як окремий шар лексики звучання. Перспективи дослідження засобів передачі семантики лексичних одиниць, які вербалізують характеристики голосу у перекладі. Дослідження основних перекладацьких проблем.

Проблема вивчення і реконструкції фонетичних і фонематичних законів у працях мовознавців XIX-XXI століть, які розглядали фонетичну варіативність і змінність звукової системи мови як наслідок дії певних мовних законів. Значимість концепцій звукових змін.

Відмінності у використанні регіональної лексики мовцями, які належать до окремих вікових груп, з урахуванням мовної прагматики та територіального поширення лексики. Рівень володіння регіональною лексикою серед представників середнього покоління.

Зміни у вітчизняній термінології фундаментальної економічної науки, основними проявами якої є запровадження нових, запозичення іншомовних та уточнення значення існуючих термінів і понять. Позамовні чинники еволюції вітчизняної економічної термінології.

Зіставлення відмінностей у сполучуваності іменників "допомога" та "підтримка". Врахування інформації про соціальні стосунки між учасниками діалогу. Виявлення семантичних відмінностей при вживанні квазісинонімічних дієслів "допомагати" і "підтримувати".

Лінгвоісторіографічне дослідження проблеми співвідношення членів речення та частин мови. Висвітлення різних поглядів граматистів на окреслену проблему в українському та російському мовознавстві. Аналіз спеціалізованих форм вираження членів речення.

Ступінь опрацювання української антропонімії, зокрема давніх і сучасних прізвищ, у роботах українських і зарубіжних дослідників. Основні напрями дослідження українських прізвищ. Погляди вчених-ономастів на історію формування та сучасний стан антропонімії.

З’ясовується етимологія лексем з коренями -пряд-, -прят-, що функціонують в одній зі східнополіських говірок Чернігівщини. Відзначено, що такі форми широко представлені в літературній білоруській мові та її діалектах. Внутрішня форма інфінітива "прясти".

Дослідження форм українського кличного відмінка у порівнянні з вокативами, що збереглися в інших мовах індоєвропейської мовної сім'ї. Визначення взаємозв'язку українських граматичних форм та виняткове багатство форм українського кличного відмінка.

Компетентнісний, діяльнісний, особистісно орієнтовані підходи до навчання літератури дітей у школі. Підходи до визначення поняття "інтерпретація", аналіз праць європейських літературознавців, що обґрунтували цю проблему. Види інтерпретаційної діяльності.

Характеристика стратегии перевода "Поминок по Финнегану" Джеймса Джойса. Изучение словоформ-отклонений, искаженных английских слов, латинских изречений, аллюзий на ирландскую идентичность и культуру, паттернов Джойса в переводческих новообразованиях.

Комплексное рассмотрение роли межъязыковой омонимии в межкультурной коммуникации на примере лексических единиц. Межкультурный коммуникация как взаимодействие между представителями различных национальных культур. Неправильное понимание и перевод текста.

Определение статуса заголовка в структуре гипертекста газетного номера, выявление автономности заголовка статьи. Результаты исследования публикаций газеты "Комсомольская правда", взятых путем сплошной выборки из периодических изданий за 1960-1995 годы.

Поняття авторської маски як форми самопредставлення автора-творця в тексті. Суть трансгредієнтності і позаприсутності у бахтінській теорії. Ідеї концепції "смерті автора" та наратології. Розмежування понять "абстрактний автор" і "фіктивний наратор".

Теоретичні аспекти художнього перекладу на матеріалі трагедії В. Шекспіра "Гамлет" і її російськомовних перекладів. Типологія міжмовних мовленнєвих корелятів. Явище кореляції на міжмовному рівні як спосіб досягнення адекватності при перекладі тексту.

Зорієнтованість на адресата - фактор комунікативної цілеспрямованості автора, добору мовностилістичних засобів, що вербалізуються в текстовому просторі дискурсу. Методи вербалізації чужого мовлення у формі невласне прямої мови в тексті дитячих поезій.

Мовчання як феномен людської комунікації є поліфункційним і багатозначним явищем. Мовчання у більшості народів є показником розуму, мудрості й розсудливості. З другої половини ХХ ст. мовчання починає розглядатися в контексті загальної теорії комунікації.

Понятие и разновидности немецкого артикля, его оттенки в рамках функционально-семантической категории определенности / неопределенности. Выбор соответствующего артикля, обусловленный контекстно-ситуативными условиями, а также намерением самого автора.

Аспектология - отрасль науки о грамматическом строе и грамматической семантике языка, изучающая категорию глагольного вида. Определение основных аспектологических понятий в общем языкознании. Исследование проблемы аспектуальности и ее компонентов.

Рассмотрение и характеристика особенностей толкования и перевода текста Священного Кор'ана. Анализ перевода смыслов Священного Кор'ана М. Якубовича с позиций исламской теологии. Исследование содержания антропоморфных толкований аятов атрибутов Аллака.

Розгляд сучасної мовної ситуації в Україні, яка характеризується функціонуванням двох споріднених мов. Аналіз особливостей білінгвізму мешканців Харкова. Подібність слів із російськими аналогами або їх повна ідентичність: наслідки даної мовної ситуації.

Универсальность и уникальность национальных картин мира. Возможность взаимопонимания представителей разных культур. Обеспечение самобытности национальных культур. Изучение специфики русского восприятия мира на примере уникального концепта "авось".

Выявление категориальных свойств фразеологической единицы. Определение коммуникативно-прагматических свойств фразеологизмов. Характеристика семантических отношений в системе фразеологии. Оценка семантического варьирования в произведениях Л. Толстого.