Аналіз мовознавчих матеріалів часопису "Зоря", у яких порушено правописні питання. Окреслення основних проблем тогочасної орфографії, висвітлення процесу уведення фонетичного правопису в західноукраїнську мовну практику. Унормування орфографічної системи.

Огляд засад емотивності, способів і засобів вербалізації емоцій у науковому дискурсі. Відображення почуттів, емоцій в мові. Дефініції понять "емоційність", "емотивність", "експресивність". Використання мовних засобів для вираження емоційного стану людей.

Основные процессы развития человеческой речи, смешение языков и диалектов. Влияние мышления и его категории. Рассмотрение слова как внешнего выражения мысли. Методологические принципы марксистского языкознания. Типы мышления и их характеристика.

Английский как язык глобальной культуры, его значение во всех сферах международной жизни, "гибридная" аналитическая структура с романо-германскими языками. Отражение в языке менталитета в контексте взаимодействия с другими лингвокультурными элементами.

Взаимозависимость доминантных коммуникативных качеств: правильности, чистоты, логичности, богатства, разнообразия, образности, экспрессивности речи. Анализ лингвальных идентификаторов коммуникативных качеств на материале прямого радио- и телеэфира СМИ.

Сущность и природа связи между языком и мышлением, особенности и подходы к ее исследованию в сфере языкознания. Основные методы сравнительно-сопоставительного изучения языков, их отражение в научных трудах различных авторов, роль в изучении менталитета.

Цілісне уявлення про символ як певну смислову категорію. Дослідження символу в мові як складової культурно-історичного розвитку людства, пов'язаного з мовою, світоглядом, пізнанням світу. Логіко-семіотичний механізм виникнення даної мовної категорії.

Аналіз актуальності проблеми статусу і динаміки мовних норм у Франції. Характеристика особливостей мовної динаміки відповідно до певної соціолінгвістичної та лінгвістичної ситуації. Діахронний аналіз еволюції мовних норм у вигляді власної періодизації.

Дослідження поняття милозвучності в лінгвоукраїністиці. Доцільність диференціації понять і термінів милозвучність мови і милозвучність мовлення. Роль суб’єктивних чинників визначення милозвучності. Нормативний аспект проблеми евфонії української мови.

Дослідження основних проблем, що виникають через відсутність законодавчого визначення фотографічного твору. Характеристика дефініції фотографії в Великому тлумачному словнику сучасної української мови. Особливість дослідження оригінальної композиції.

Функціональні стилі в українській мові. Залежність функціонально-стильової диференціації мови від найважливіших сфер мовного спілкування. Основні стилі української мови, та їх підстилі. Використання функціональних стилі. Взаємодія стилів у текстах.

Исследование проблемы гендера в языкознании. Разработка концептуального аппарата гендергетики. Осознание необходимости преобразования языковой личности мужчины и женщины. Определение степени метафоризации и фразеологизированности речи телеведущих.

Языковая способность как специфический психофизиологический механизм, формирующийся у носителя языка на основе нейрофизиологических предпосылок и под влиянием опыта речевого общения. Порождающая генеративная грамматика. Речевые афазии Александра Лурии.

Понятие реалий и способы их перевода, классификация и разновидности, основные приемы передачи. Реалии материальной культуры в корейских художественных произведениях: описательный, приближенный, гипонимический и трансформационный переводы, транскрипция.

Рассмотрение актуальной в современной лингвистике проблемы согласования количественноименных словосочетаний с глаголом-сказуемым по категории числа в русском и английском языках. Анализ теоретической литературы современных авторов и их взглядов.

Определение и обоснование границ семиотического подхода к исследованию социокультурной реальности в его синтаксическом, прагматическом и семантическом аспектах. Оценка степени продуктивности данного подхода через анализ его вышеупомянутых аспектов.

Проблемы декодирования информационных сообщений на различных уровнях коммуникативно-информационных каналов. Адекватное восприятие смысла передаваемой информации целевой аудиторией при успешной дешифровке информационного кода дискурса РR-коммуникации.

Бытовой конфликтный дискурс как тип персонального дискурса. Характеристика проблемы языковой личности в бытовом конфликтном дискурсе. Коммуникативные стратегии и тактики бытового дискурса. Исследование понятия и сущности коммуникативного намерения.

Формування лексичного мінімуму для закладів загальної середньої освіти. Розробка словників-мінімумів, які б слугували орієнтиром для авторів навчальної літератури і тестів. Критерії тематичності, комунікативного потенціалу та культурної цінності слова.

Історія мовознавства, становлення і розвиток теорії складного речення. Їх класифікація: складносурядне, складнопідрядне і безсполучникове. Розмежування структурного та комунікативного аспектів вивчення речення. Генезис складного речення в російській мові.

Розгляд дискусійного питання мовного пуризму у мові-реципієнті на тлі європейських мов. Знайомство з проблемою та особливостями доцільності/недоцільності лексичних запозичень у витлумаченні учених ХХ-ХХІ століття. Сутність поняття "мовний пуризм".

Особенности кодирования терминов международной анатомической терминологии, которые описывают строение сердечнососудистой системы. Выявление несовершенств в упорядоченном терминологическом массиве с точки зрения идентификации входящих в него единиц.

Художній переклад – справжнє мистецтво, творчість, перекладач художніх текстів – той самий письменник, який ніби створює книгу для читача. Основна мета художнього перекладу - збереження ідіостилю. Сприйняття перекладу тексту людиною іншої культури.

Лингвистическая проблематика жанра. Номинация и ее возможности в жанрообразовательном процессе. Британский массово-информационный дискурс. Тематическая матрица редакционной статьи. Различие между глаголом и прилагательным. Ситуация в портретном очерке.

Причины образования и классификация компьютерного жаргона. Специфическая лексика и фразеология компьютерщиков. Пути и способы образования компьютерного сленга. Фонетическая мимикрия в лексикологии. Значение компьютерного сленга для русского языка.

Використовування інтернаціоналізми для засвоєння питомих слів під час навчання української мови як іноземної. Англіцизми і причини їх запозичення в сучасній німецькій мові. Лексико-семантичні особливості англомовних запозичень у сучасній українській мові.

Висвітлення основних поглядів окремих лінгвістів щодо використання у школі діалектної лексики. Аналіз системи словникової роботи в початкових класах як одного з найефективніших засобів збагачення, уточнення, активізації і розвитку мовлення школярів.

Проведення комплексного аналізу різних підходів мовознавців до витлумачення дієслівних родів, установлення зв’язку морфемно характеризованих родів дії зі сферою актантної функціональності. Перерозподіл актантних функцій унаслідок семантичних процесів.

Аналіз різних підходів мовознавців до витлумачення дієслівних родів. Встановлення зв’язку морфемно характеризованих родів дії зі сферою актантної функціональності. Розгляд впливу семантики дієслів різних родів дії на функції придієслівних актантів.

Змістове наповнення курсу української мови як іноземної з урахуванням усіх необхідних видів мовленнєвої діяльності. Склад активної лексики, морфологічні та синтаксичні особливості мови. Формування у студентів-медиків навичок професійного мовлення.