Системная типология как одно из самых современных и самых последних достижений лингвистической науки. Анализ основных принципов системной типологии, заложенных Г.П. Мельниковым. Общая характеристика предложно-именных и глагольно-префиксальных конструкций.
Функции деепричастий в текстах конца XVIII века. Изучение деепричастий в структуре художественного произведения как направление в истории становления норм общелитературного языка. Использование Радищевым лексику и фразеологию церковнославянского языка.
Количество деепричастий в "Путешествии из Петербурга в Москву" А. Радищева. Рассмотрение структурных и функционально-стилистических особенностей деепричастий в произведении. Глагольно-наречный характер деепричастий, использование деепричастных оборотов.
Идентификаторы, указывающие на принадлежность лексических единиц к изучаемым денотативным классам. Рассмотрение прямых и косвенных идентификаторов в немецком и русском языках. Процедура отбора денотативно связанной лексики в сопоставительном аспекте.
Опыт составления одной из частей словаря универбов русского языка на примере универбального сегмента лексики геймеров - кибер-спортсменов игры "Dota 2". Принципы построения словарной статьи, определение ее структуры, обобщение характеристик этих единиц.
Характеристика основных принципов судебной лингвистической экспертизы и общих требований и положений, предъявляемых к экспертному исследованию. Изучение рекомендаций, позволяющих избежать ошибок при проведении судебной лингвистической экспертизы.
Исторически сложившиеся и современные подходы к интерпретации юридических текстов, а также роль, которую интерпретация играет в правоприменительной практике. Схожий характер интерпретационной деятельности в европейском и англо-американском праве.
Анализ актуальной для когнитивной лингвистики проблемы соотношения когнитивных структур сознания с объективирующими их единицами языка, и наоборот, языковых форм со структурами человеческих знаний и опыта, а также их репрезентациями в памяти человека.
Особенности активного в русском языке процесса перехода относительных прилагательных в разряд качественных. Исследование процесса развития качественных значений у относительных прилагательных, обозначающих признак через отношение к различным материалам.
Рассмотрение этапа формирования лексических навыков английского языка. Разработка фонетической разминки. Характеристика методов формирования монологического и диалогического высказывания. Анализ способов расширения знаний учащихся о кино и театрах.
Рассмотрение преимуществ личностно-ориентированных технологий обучения иностранному языку, основанных на приоритетности развития речемыслительной деятельности обучаемого, его творческих и интеллектуальных способностей. Внимание к подходу изучению языка.
Адекватная передача основного смыслообразующего содержания переводимого текста на родной язык как одна из приоритетных задач профессиональной компетенции будущего переводчика. Исследование характерных функций, происходящих при переводческом процессе.
Характеристика современного языкознания как сложной, высокоразвитой науки, имеющей богатую историю. Анализ системы смысловых категорий, построенной на базе местоимений как смысловых исходов. Характеристика приоритетных областей современной лингвистики.
Рассмотрение приращения информационного и ассоциативно-образного смыслов концепта в процессе автокоммуникации. Семантическая разветвленность коннотативных значений лексем, репрезентирующих концепт. Семантически-образный компонент содержания концепта.
Распространение метафоры в многочисленных жанрах художественной, повседневной и научной речи. Постоянное участие метафоры в развитии языка, речи и культуры. Классификация метафор, анализ номинативной, образной, когнитивной и генерализирующей метафоры.
Досліджується природа іронічного в нааціософській публіцистиці Дмитра Донцова. Зокрема, увагу зосереджено на тому, що його есеїстика набувала історіософського змісту, була підкреслено суб’єктивною, відповідною до ідеологічних пріоритетів мислителя.
Определение концептом способа членения мира в той или иной культуре. Образование и формирование концептов в сознании людей. Метафорическое осмысление явлений. Когнитивно-коммуникативные стратегии метафоризации. Движение и развитие как форма существования.
Поняття символу, художнього образу та їхні функціональні властивості. Правильне розуміння зазначених понять як передумова для адекватного перекладу. Визначення естетичної багатозначності символу та його місце у структурі оригінального художнього тексту.
Осмысление и изложение природы языка, деятельности и языковой деятельности. Критика теоретических концепций, где деятельность рассматривается как реальность, существующая в самой действительности. Связь деятельности со знаками и знаковыми системами.
Передавання інформації та обмін нею між людьми. Підходи до вивчення комунікативних процесів. Розгляд сучасних засобів мовного коду. Основні елементи процесу комунікації. Мотиви, цілі та функції спілкування. Природа і структура людської комунікації.
Обґрунтування необхідності розробки нових ефективних методів навчання для викладання української мови як іноземної (УМІ) в чужомовній аудиторії. Розгляд авторського заняття з УМІ на тему "Природа", розробленого для розвитку мовленнєвих навичок іншомовців.
Проблема исследования языковой картины мира писателя, его идиолекта. Анализ художественно-речевой системы с помощью полевой методики. Объективное описание лексических единиц, эксплицирующих категорию времени в её реализации как природного времени.
Система заданий к притчам Е. Санина, в которых репрезентированы природные концепты. Разработка заданий в рамках лингвоконцептологического подхода к обучению русскому языку как иностранному. Развитие лингвокультурной компетенции иностранных учащихся.
Характеристика прислівника в сукупності його стилістичних, транспозиційних, морфологічних та синтаксичних властивостей. Розгляд класифікацій прислівників китайської мови. Огляд прислівника як окремого лексико-граматичного класу слів китайської мови.
Особливості художнього мовлення Ліни Костенко. Аналіз прислівникових лексем у її творчості. Словотворні особливості використовуваних автором адвербіативів. Шляхи творення авторських неологізмів. Стилістичні особливості прислівників у прозі письменниці.
Лексичні склади прислівників оцінки, вживаних носіями німецького й австрійського лінгвосоціумів у діалогічному та авторському мовленні, у сполученні з дієсловами зорового сприйняття. Відмінності в семантичній наповненості лексичних складів прислівників.
Роль прислівників мети у формуванні семантико-синтаксичної структури простого ускладненого речення, установлення специфіки їхнього співвідношення з підрядними детермінантними частинами складнопідрядного речення. Класифікації цільових адвербантів.
Розгляд специфіки прислівникових ауґментативів крізь призму існуючих класифікацій прислівників у сучасній англійській мові. Використання прийому редуплікації прикметників, контактне подвоєння яких за семантикою ідентичне вживанню словосполучень.
Встановлення функцій паремій у художньому світі твору І. Корсака. Характеристика шляхів вмонтування прислів’їв і приказок у романі "Перстень Ганни Барвінок", визначення їх ролі у відтворенні художньої біографії та формуванні образу Ганни Барвінок.
Дослідження сутності прислів’я та його перекладацьких метазнаків. Ознайомлення з ідеєю про стабільність динамізму прислів’їв-дериватів. Аналіз метазнаку інтексту та його функцій у нових ситуаціях англомовного дискурсу. Розгляд семантичної природи тексту.
