Вивчення концептосфери сучасних мов. Наявність великої кількості лінгвістичних шкіл, які використовують свої методики дослідження концептів. Вивчення лексико-семантичної системи мови, де певне концептуальне знання набуває мовної об’єктивації через слово.

Розкриття семантики концепту війна за допомогою фразеологічних одиниць у культурному аспекті. Дослідження процесу вербалізації концепту війна з використанням фразеологізмів як мікротекстів. Виристання соціальних мереж для текстового семантичного аналізу.

Лінгвокультурологічний аналіз концепту "гріх" як маркера порушення релігійних і морально-етичних норм в українському узусі. Виокремлено семантичні різновиди фразеологізмів з лексемою "гріх", окреслено образно-асоціативний потенціал таких мовних одиниць.

Концепт - одна з основних категорій когнітивної лінгвістики, у якій відображається зв’язок мови, мислення, культури. Наявність оперативно-змістових одиниць пам’яті, ментального лексикону, концептуальної системи та мови - ознаки політичного дискурсу.

Дослідження спільного та відмінного в мовному вираженні етнокультурного концепту "домівка" в говірках Куп’янщини та Бойківщини. Лексеми-номінативіи, що характеризують архетипне уявлення українців про оселю: "батьківська хата", "оберіг", "родина", "рід".

Класифікація внутрішніх та соціальних характеристик людини. Формування антропоцентричної парадигми, звернення лінгвістичної проблематики до місця людини в культурі. Соціально-економічні фактори, що обумовлюють універсальні характеристики концепту жінка.

Аналіз концепту кохання як складової англомовної наукової (філософської та психологічної) картин світу, визначення специфіки його мовної об’єктивації у цих сферах людського знання. Ключові когнітивні метафори, які лежать в основі мовлення про кохання.

Лінгвокультурологічний аналіз творчості українських письменників. Характеристика поетичної картини світу М. Стельмаха. Вербалізація образу людини: землеробця, ремісника та мисливця. Репрезентація індивідуальних, національних і соціокультурних концептів.

Розглянуто фразеологічну антропосемічну номінаці. Аналіз фразеологізмів з антропним компонентом, які вербалізують концепт людина в російській, українській, німецькій та англійській мовах, з метою показати ізоморфні та аломорфні риси в лінгвокультурах.

У поезіїі Олексія Довгого концепт НАРОД - один із найбільш яскраво представлених концептів. Лінгвістичні одиниці, які беруть участь у мовній репрезентації, сприяють розгортанню в тексті ряду художніх образів народу, від позитивно до негативно конотованих.

Вербалізація і семантичне наповнення концепту НАРОД, виявлення структурних складових і дискурсивної конфігурації концепту. Репрезентація складників у навчальній програмі для загальноосвітніх навчальних закладів. Національно-культурна специфіка концепту.

Комплексний аналіз особливостей лінгвальної експлікації концепту природа в мові поезії Довгого. Створення панорамних перспектив, героїчного минулого, трагічної пам’яті. Поєднання в межах одного контексту лексем на позначення різнопланових характеристик.

Визначення наповнення лексико-семантичної групи сім’я, як засобу вираження відповідного етнокультурного концепту в українській мові. Розгляд особливостей мовного прояву інноваційної ідеї в художній літературі кінця XVIII – першій половині ХІХ століття.

Засоби вербалізації одного з базових концептів в індивідуально-авторській концептуальній картині світу М. Дочинця - концепту слово. Складники ядерної, приядерної та периферійної зон концептополя, що актуалізують компоненти в структурі концепту слово.

Вербалізація концепту тероризм із використанням методики вільного асоціативного експерименту, аналіз вербальних реакцій. Вивчення структури асоціативних полів слів-стимулів в українській мові, частотність реакцій, семантику слів-стимулів та слів-реакцій.

Зростання сучасного наукового інтересу в лінгвістиці до концепту Україна. Особливості політичного дискурсу, до якого належать президентські промови, запропонування визначення концепту з погляду лінгвокогнітивного та лінгвокультурологічного підходів.

Комплексна характеристика засобів мовної репрезентації концепту український народ у французькому медіадискурсі. Розгляд когнітивних структур моделювання сучасної української суспільно-політичної тематики і стереотипів її сприйняття французьким адресатом.

Огляд жанру історичного роману. Історико-політичні і суспільно-економічні події, описані в творі "Вогнем і мечем", що демонструють реалії відображеної епохи, ввібрали в себе ознаки романтизму й реалізму. Постать козацького гетьмана Б. Хмельницького.

Функціонування лексичного регулятиву Німеччина як домінувального елемента в системі етнічних стереотипів епістолярних текстів Лесі Українки. Словесні засоби актуалізації номінативного поля. Ядерні та периферійні одиниці, які створюють образ країни.

Дослідження феномену досконалість і аспектів його трактування у різних областях знання. Розгляд загальних та національно-специфічних особливостей та механізмів вербалізації лінгвокультурного концепту perfeccion/ досконалість в двох споріднених культурах.

Гендерний параметр невербальної комунікації, омовлений в фольклорних жанрах. Моделювання відповідних смислів і актуалізація лінгвокреативної діяльності мовців у процесі комунікації. Формування комунікативної компетенції вишуканої мовної особистості.

Огляд вербалізованих у сучасній українській мові фемінних і маскулінних комунікативних стратегій і тактик, які виразно репрезентують гендерний параметр невербальної комунікації. Стереотипні уявлення про невербальні стилі поведінки чоловіка й жінки.

Стереотип як форма обробки інформації. Вербалізація маскулінних гендерних стереотипів на матеріалі китайських фразеологізмів. Гендерно нейтральні, забарвлені фразеологізми. Роль жінки у китайському суспільстві. Протиставлення "маскулінного" і "фемінного".

Концепт у сучасній лінгвістиці - певне комплексне утворення, до складу якого входять міфологема, стереотип та прецедентний феномен. Сад в якості невід’ємної частини українського національного пейзажу - важлива міфологема в поетичній мові О. Довгого.

Аналіз ключових проблем, які порушено сучасною лінгвістикою в межах антропоцентричної парадигми. З'ясування поглядів лінгвістів на поняття "міф". Аналіз мовних виразників космологічних уявлень ліричного героя Олексія Довгого, позначення солярних культів.

Вивчення закономірностей утворення та лексики індустрії туризму в англійському мовознавстві. Особливості фахової термінології та використання галузевих термінів. Етимологічні характеристики, смислове навантаження та морфологічна деривація лексеми tourist.

Дослідження найменування особи віддієслівної похідності сучасної англійської мови та опис іменників з лексико-семантичної позиції, що включає в себе встановлення структури та співвідношення дериватів з їх мотиваторами. Семантична організація одиниць.

Характеристика широкого контекстного потенціалу мовних одиниць, що містять у своєму складі омовлений невербальний компонент. Дослідження невербального дискурсу сучасного українського мовлення. Інноваційні механізми неморфологічних способів словотворення.

Вивчення деяких виявів нової комунікативної поведінки, формування нової мовної особистості, що репрезентує налаштованість на конфліктну комунікацію, вербалізацію негативних емоцій, нові мовленнєві стандарти: грубу лексику, неприродні вигуки, тональність.

Розгляд мовних стереотипів як феномену культури. Визначення основних закономірностей їх мовної об’єктивації. Загальна характеристика системи образних стереотипів сприйняття часу в російському мовно-культурному просторі. Розробка їх класифікації.