Висвітлення поглядів лінгвістів на формально-граматичні та семантичні вияви категорії звертання в українській мові. З’ясування жанрової своєрідності оповідань Марка Вовчка. Дослідження функціональної ролі звертання в його "народних оповіданнях".

Развитие фонематического слуха. Сравнение звуков по их качественным характеристикам. Различие мягких и твердых согласных звуков, звонких и глухих согласных. Формирование умения читать иллюстрации с размещенными внутри словами и словосочетаниями.

Суть властивостей асоціативного образу власних назв іспанського онімного ландшафту. Компіляція онімних асоціатів, отриманих за допомогою експерименту. Складання зворотнього асоціативного онімного словнику для висвітлення меметичної природи власних назв.

Проблема функціонування мовних одиниць. Дослідження англійських зворотних займенників. Аналіз функціонування зворотних конструкцій у середньоанглійській мові. Форми зворотних інтенсифікаторів у середньоанглійському періоді. Лексикалізація мовної одиниці.

Розгляд та характеристика основних фонетико-стилістичних особливостей сучасної китайської мови, а також їх експресивного впливу на читача та слухача. Аналіз як позитивних, так і негативних аспектів експресивних ефектів мовного звуку в китайській мові.

Специфика лезгинских народных загадок и художественное мастерство народа в создании словесных произведений. Афористические жанры фольклора, ритмическая конструкция, композиционная организованность. создания ритмической речи в лезгинском поэтическом слоне.

Характеристика особенностей лезгинских народных загадок. Художественное мастерство народа в создании словесных произведений. Роль цезуры, звукоподражаний и междометий в данном жанре. Различные способы рифмовки. Рифма в загадке наводит на рифму в отгадке.

Выявление звуко-цветовой ассоциативности в звукосимволических словах японского и русского языков. Наличие универсальных и национально-мотивированных аспектов цветовой картины мира в определенных моделях ассоциативного декодирования и кодирования.

Фоностилістика як новий напрямок сучасної лінгвістики, що з’явився на перетині двох галузей лінгвістичних досліджень – фонетики та стилістики. Аналіз фонетичних ресурсів: алітерація, асонанс, монофонічний та поліфонічний повтор, анафора, звуковий стик.

Исследование фоносемантических особенностей художественного поэтического текста. Роль фонем в формировании у читателя красочных образов и раскрытия внутренней символики произведения. Анализ стихотворных текстов английской поэтессы Эдит Луизы Ситуэлл.

Присутність зв’язку між оцінною емоційною тональністю поетичного тексту та його сумарним фонетичним значенням. Характеристика відображення специфіки смислової організації тексту з різним характером загального емоціонального тону звуковими засобами.

Лексикографічне вивчення лексики, звукового складу діалекту та фонетичних особливостей мови мешканців Гуцульщини. Дослідження процесів артикуляції та звукових змін у мовному потоці жителів Стецеви та Стецівки. Лінгвістичний аналіз покутських говірок.

Определение понятия звукового символизма, его изучение. Описание основного элемента Фоники (эвфонии) - звукового повтора. Вторичный звуковой символизм, его отражение в современном русском стихотворном языке. Анализ звуковой формы поэтических произведений.

Звукоизобразительная природа (иконичность) терминов немецкого языка, которые относятся к разным отраслям научного знания. Оценка значений на основе ассоциаций со звучаниями внешнего мира и звуками человеческого тела. Роль ономатопеи в немецком языке.

Особливості турецьких звуконаслідувальних слів. Класифікація, утворення та переклад ономатопоетичної лексики українською мовою. Словотвірний, стилістичний і лексичний потенціал лексичних одиниць. Ключові фонетичні універсалії тюркської мовної сім'ї.

Дослідження особливостей фонічної організації мінімізованих текстових утворень. Розгляд народних загадок зі смисловою домінантою. Повтори на рівні слова, найрізноманітніші тавтології та оказіональні утворення. Формування своєрідного анаграмного коду.

Английские и русские звуки, их сравнительная характеристика и свойства. Понятие транслитерации и звукоподражания. Принципы обогащения речевой практики школьников, облегчения межкультурной коммуникации и разъяснения природы звукоподражательных слов.

Сопоставление звукоподражания русского и туркменского языков, выявление схожих и отличительных черт. Отражение в звучании слова и звукового признака объекта-денотата и незвукового признака такого объекта, синестетически соотносимого со звуковым.

Сопоставляются звукоподражания русского и туркменского языков. На основе опроса среди студентов сравниваются звукоподражательные единицы живой природы, выявляются схожие и различные звуки в данных языках. Звукоподражательные единицы в разных языках мира.

Теории о звучание предметов латинского писателя Августин и философа Платона. Обоснование гипотезы принципа прямого и символического звукового подражания Г.В. Лейбницом. Современные исследования, занимающиеся изучением соотношения звука и смысла.

"Звукосимволизм" и его связь с "пейоративностью". Практическое исследование фоносемантических способов выражения пейоративности в русском языке на материале словаря В.И. Даля. Подтверждение положения о связи лабиализации с выражением пейоративности.

Анализ звукосимволической метафоры на базе звукового символизма, ее значение для создания новых слов. Оценка данного явления на базе перекрестной синестетической абстракции на базе вторичных ассоциаций, как источника звукосимволической метафоры.

Рассмотрение способности комплексных синестетов к звукоцветосимволическому анализу поэзии с целью исследования зависимости их восприятия от подсознания. Текст и фонограмма стихотворения Р.Л. Стивенсона. Особенности восприятия частотности звуков.

Интонация – отличительный признак устной речи. Правильность и чистота произношения отдельных звуков, сочетаний, слов, фраз. Основные акустические компоненты интонации. Пауза и ее типы. Повествовательные и вопросительные предложения, их интонация.

Порядок исследования цельности речевых произведений методом М.М. Бахтина. Понятие связности, его основные цели и задачи. Взаимодействия лингвистических уровней при восприятии речи. Соотношение уровней слова и предложения в процессе звучания текста.

Визначення формально-синтаксичних і семантико-прагматичних особливостей реалізацій різних типів синтаксичних зв’язків у румунській мові. Розмежування потенційно однозначних та потенційно багатозначних моделей синтаксичних структур у румунській мові.

Передача зв'язності в англо-українських перекладах міжнародних стандартів ISO з нафтогазового обладнання. Тенденції зміни способів забезпечення зв'язності. Аналіз окремих перекладацьких рішень з позиції теоретичних положень моделі опису зв'язності тексту.

Стаття присвячена дослідженню текстової категорії когерентності та основним засобам її вираження. Суть текстових зв’язків полягає у відображенні ними реально існуючих відносин між предметами, явищами, процесами. Виявлено бінарність семантики похідних.

Дослідження текстової категорії когерентності та основним засобам її вираження. Також встановлено, що мовні одиниці різних рівнів виступають маркерами текстових зв’язків і сприяють формуванню смислової організації та формальної структури тексту.

Основи теорії історичності розуміння, розробленої у філософській герменевтиці Г.-Ґ. Ґадамера, присутні у феноменології Е. Гусерля та М. Гайдеґера. Характеристика особливостей внутрішнього досвіду часу, який основується на зв’язкові розуміння і мовлення.