Сучасні гіпотези стосовно етимології назви міста Бобринець, районного центру Кіровоградської області. Дослідження історичних хронік, списків поселень та картографічних джерел XVIII–XIX століть, які засвідчують відгідронімне походження ойконіма Бобринець.

Поняття прецедентного тексту. Виявлення типології прецедентних заголовків у газетному тексті, які походять із художньої літератури, аналіз маркерів їх вияву та відстеження зв'язку між семантичним наповненням заголовків і кваліфікацією реципієнтів.

Історія східних слов’ян. Формування етносу, котрий на початку ХІ століття створив державу Київська Русь. Формування української мови. Зародження її найважливіших фонетичних, граматичних та лексичних особливостей. Зв’язок української та російської мови.

Передісторія виникнення української словесності. Періоди формування правил писемності в українській, білоруській та російській мовах. Дослідження особливостей українських фонетики, граматики та лексики. Означення етномовної безперервності діалекту.

Українська мова як спадкоємиця мов слов’янських племен, що належали території сучасної України. Історія голосних переднього і заднього ряду у праслов'янській мові. Закон відкритого складу. Палаталізації задньоязикових. Частини мови, їх лексичне значення.

Становлення та передісторія української мови. Українська мова в доісторичні часи. Українська мова часів Київської Русі. Безперервність історичного розвитку етносу на українських землях. Критика теорії єдиної давньоруської (або праруської) мови.

Дослідження етимології Кримського півострова, яка набуває більшої переконливості у зв’язку з культурно-історичною інтерпретацією топонімів. Аналіз антропонімів з "неповноголосною" основою Крим. Розгляд неслов’янського походження хороніма Таврія.

Висвітлення особливостей початкового етапу розвитку української термінографічної критики як самостійного наукового напряму, що простежено наприкінці ХІХ століття - на початку ХХ століття. Дослідження критеріїв оцінювання термінологічних словників.

Рассмотрение проблемы взаимодействия языков в регионах, где проживают представители нескольких национальностей. Исследование причин различных соотношений в использовании двух языков проживающих на территории одного из районов Астраханской области.

Синтез основного значения и назначения географического названия. Изучение языковой принадлежности топонимов района Митина и их словообразования. Деление названий поселений на семь категорий В.П. Семеновым-Тян-Шанским. Анализ этимологии слова "улица".

Исследование проблем понятности интернет-коммуникации глазами читателя. Особенности языка в сети и на сайтах новостей. Девиантные речевые единицы текста. Смысловые доминанты новостных анонсов. Девиантность и причины конкретизации предикатов в значении.

Рассмотрение различий диалектов и языков, определение ареала и сферы использования различных языков, оценка "жизненности" языка. Классификация народов по признаку их языкового родства. Рассмотрение сущности понятий "языковая семья" и "языковая группа".

Професійна мова як мисленнєвий продукт, знайомство з головними особливостями. Молодіжний сленг як одна з найбільш яскравих та динамічних систем, яка сприймає та віддзеркалює нові тенденції у мові, що зумовлено самими психологічними особливостями молоді.

Критерії визначення лінгвоспецифічності мовних одиниць у контрастивних студіях. Вивчення рівня опрацьованості системно-структурних явищ зіставлюваних мов виявлення. Абстрагування лінгвіста від впливу на об’єктивність досліджень власного етноцентризму.

Сутність наративу як особливого модусу оповіді. Семіотичний ракурс комунікативного простору наративу, який поєднує двошарову структуру дискурсу та пов’язаний із процесом перспективізації наративного простору та взаємодії зі свідомістю реципієнта.

Формування нових ділянок у когнітивному просторі сучасної української мови, поглиблення вербалізації вже відомих українській мові понять. Формат бази даних неосемантизмів. Розробка засобів спілкування з новим учасником комунікації - комп’ютером.

Нові комп’ютерні технології одержання знань - фактор, що відкриває перспективи для розв’язання практичних і теоретичних лінгвістичних завдань. Неосемантизми - мовний компонент, що сприяє формуванню ділянок у когнітивному просторі української мови.

История развития латинского языка. Период формирования и расцвета архаической, классической, постклассической латыни. Влияние ее на другие языки. Медицинские трактаты медиков итальянской школы. Значение средневековой литературы, новолатинские поэты.

Освещение переводческих принципов русского поэта М. Синельникова, внесшего большой вклад в развитие русско-армянских литературных взаимосвязей. Поэзия М. Маркарян как мерило нравственной и духовной чистоты. Психология и мировоззрение армянской поэтессы.

Рассмотрение характера рецензий и проблем перевода Б. Пастернаком поэзии немецких экспрессионистов. Выявление стратегий и методов перевода, путей решения коммуникативных задач переводного текста в сопоставительном анализе стихотворения Г. Гейма.

Анализ жанровой природы газели в татарской литературе конца XX – начала XXI столетий. Принципы передачи поэтики Гаташа в переводах на русский язык. Установка поэта-переводчика, творческие поиски которого ведут к вольностям и трансформационным изменениям.

Анализ перевода рассказа А.К. Дойла "The Adventure of the Blue Carbuncle", выполненного Г.А. Чарским в 1903 г. Реализация стратегии "одомашнивания" текста, применение элементов разговорной лексики с целью адаптации к восприятию русским читателем.

Стратегии перевода заглавий произведений, сравнение эквивалентной и безэквивалентной лексики. Понятие прагматически-безэквивалентной лекски и её классификация. Рассмотрение поэтики заглавия в произведениях А.И. Солженицына и их английских переводах.

Исследование и характеристика специфики проблемы связаной с выделением жанров похоронно-поминальной обрядности алтайцев, а также с изучением концептуальной семантики этих текстов. Определение и анализ содержания эмотивно-оценочной функции жанра сыгыт.

Особенность рассмотрения поэтических способов актуализации категорий числа и рода. Выявление характерных для лирики Осипа Мандельштама поэтических смыслов, основанных на семантике морфологических категорий и особенностях грамматической селекции.

Анализ поэтических текстов авторов: взаимосвязь и наследственность, схожие и индивидуальные художественные черты. Возможность и релевантность анализа их причисления к вариациям "метареализма", его положение в историко-литературной ситуации конца XX века.

Анализ изображения женских персонажей в четырех самых популярных произведениях Карсон МакКаллерс: "Сердце – Одинокий охотник", "Баллада о грустном кафе", "Участник Свадьбы" и "Отражения в золотом глазу". Анализ литературных архетипов женских персонажей.

Роман "Цвет волшебства" Т. Пратчетта, опубликованному в 1983 году, который стал отправной точкой для последующих произведений, написанных Пратчеттом в той же фэнтезийной вселенной, Плоском мире. Особенности ранней поэтики Пратчетта, изучение его текстов.

Художественный текст как совокупность взаимосвязанных и взаимозависимых разноуровневых вербальных знаков. Общая характеристика произведений Н.С. Лескова. Знакомство со способами передачи особенностей сказовой манеры и перевода авторских неологизмов.

Поэтическая философия как культурно-языковый феномен немецкой лингвокультуры. Поэтико-философская традиция, языковая сущность и метафоризация романтической герменевтики. Сущность металогических концептов в текстах Новалиса, Гёльдерлина и М. Хайдеггера.