Классификация и сопоставительный анализ способов создания языковой игры с помощью речевой многозначности и омонимии. Функции комического в различных видах дискурса и определение его лингвокультурологических особенностей в русском и английском языках.

Характеристика основных теоретических подходов к проблеме омонимии и полисемии в лингвистической литературе, описание ее характерных примеров. Изучение особенностей возникновения омонимов в русском языке, анализ их функционально-стилистической роли.

Анализ существующих в лингвистической литературе определений омонимии. Омонимы как "два знака, имеющие тождественные означающие и различные означаемые". Анализ слов-омонимов как разных слов. Оценка их графической формы без сопоставления звуковой формы.

Пути возникновения омонимов (распад полисемии, переход слова из одной части речи в другую, возникновение омонимов в результате исторических изменений в фонетической системе). Дифференциация омонимов на лексические, грамматические и лексико-грамматические.

Омонимия как языковое явление, представляющее собой совпадения правописания или созвучия языковых единиц с разным смысловым значением. Процесс ее формирования в английском языке. Типологическая характеристика омонимов, их разработка и классификация.

Определение лексико-семантических особенностей омонимов уу путем сравнения материалов "Словаря тюркских языков" В.В. Радлова и рукописного варианта подготовленного к печати 12 тома "Большого толкового словаря якутского языка". Структура подачи омонимов.

Критерії для розмежування омонімів і багатозначних слів. Різноманітні типи омонімічних явищ у сучасній кримськотатарській мові залежно від лексичних, граматичних, фонетичних, графічних особливостей. Шляхи виникнення омонімів у кримськотатарській мові.

Аналіз твору В. Теккерея на предмет функціонування омонімів у конструкціях гри слів. Аналіз контексту, що зумовлює використання словесної гри. Виявлення основних видів омонімів, які залучено до створення каламбурів. Переклад епізодів з омонімічною грою.

Характеристика основних ознак і типів омонімів та їх місце у лексичній системі мови. Критерії розрізнення полісемії та омонімії, з’ясування причини виникнення омонімів, виявлення проблеми міжмовної омонімії. Явище омонімії в лінгвістичній літературі.

Поняття омонімів – слів, які звучать однаково, але мають різні значення. Характеристика повних та неповних омонімів. Класифікація омонімів за походженням. Внутрішньомовна та міжмовна омонімія. Стилістичні (емоційно-ескпресивні) синоніми та інші.

Явище розширення мовної омонімії в тексті. Система, типологія текстової омонімії. Розгляд механізмів її виникнення, основних підходів в інтерпретації морфологічної, синтаксичної, прагматичної омонімії. Алгоритм послідовного автоматичного аналізу мовлення.

Аналіз специфіки реалізації омонімії у термінології на матеріалі української швацької термінології. Тенденції, які характеризують це явище. Основні різновиди омонімії та причини її виникнення. Зв’язок між планом вираження і планом змісту мовної одиниці.

Характеристика актуальности проблемы взаимосвязи сомнологии и лингвистики. Обоснование необходимости лингвистического корректирования научного подхода в исследовании сомнологических феноменов. Анализ природы сновидений в человеческой жизни и культуре.

Необходимость лингвистического корректирования подхода в исследовании сомнологических феноменов. Проблема темпоральних модификаций и репрезентации сновидений в немецком художественном дискурсе. Философский аспект онейролингвистической темпоральности.

Исследование возможности имени собственного нести дополнительную смысловую нагрузку в рамках лингвопрагматического подхода. Анализ особенностей семантики онима. Рассмотрение закрепления в собственных именах типовых экстралингвистических значений.

Имена собственные в сказочной прозе (на примере произведения Л. Кэрролла "Алиса в Стране Чудес"). Жанровые особенности сказки. Анализ стилистически значимых единиц в художественном тексте, выделение ядерной и периферийной зоны в его пространстве.

Специфика собственных имен как знаков выделения отдельных предметов и явлений из ряда подобных в их сопоставлении с нарицательными именами. Установление места онимов в лексической системе русского языка. Определение понятия ономастического пространства.

Шляхи та способи стилістичного увиразнення семантики літературних онімів на фонетичному, лексичному та граматичному рівнях. Прагматична значущість онімів як лексико-семантичних засобів відтворення ментальності шістдесятників. Особливості онімної системи.

Містика та жахи - один з популярних видів фантастичної літератури. Науково-фантастична розповідь Говарда Філіпса Лавкрафта - синтез різних жанрових течій і створення специфічного ономастичного простору. Пресупозиція - ментальний рівень комунікації.

Аналіз онімів у художньому дискурсі творів фентезі на прикладі роману П. Ротфусса "Ім'я вітру". Дослідження онімів, як слів або словосполучень, які слугують для позначення окремих людей, місць, об’єктів. Приклади власних імен із автентичного з тексту.

Зібрано онімний матеріал із писемних пам’яток XIV-XVIII ст., які увійшли до корпусу джерел українських історичних словників. Аналіз структури цих найменувань. Традиційність творення власних назв з коренем крас- (красн-) у сучасному мовному просторі.

Аналіз одиниць ономастичної системи південної Бессарабії, які містять у собі інформацію про природний ландшафт регіону, з урахуванням факту, що природні умови території є важливим критерієм для виявлення системності онімів. Різноманіття власних назв.

З’ясувано роль і питому вагу власних назв у структурі ідіостилю Є. Маланюка, здійсненому на матеріалі збірки поезій "Перстень і посох" Є. Маланюка. Також доведено, що онімікон досліджуваного автора максимально яскраво відображає його картину світу.

Словотвірні процеси, що відбуваються в текстах коментарів соціальної мережі Facebook, де як дериваційний ресурс використано онім на позначення публічної особи, - Зеленського. Відображення креативного компоненту особистості у інтернет-коментуваннях.

Дослідження словотвірних процесів української літератури. Типи ономастичного словотворення у драматургії М. Кропивницького. Аналіз поетики заголовків художніх творів письменника. Особливості суфіксального способу творення прізвищ і географічних об'єктів.

Аналіз основних складових та джерел індивідуального літературного стилю. Обґрунтування ролі онімних компонентів у структурі ідіолектного комплексу. Оцінка семантичного та стилістичного навантаження власних назв вжитих Є. Маланюком в своїх творах.

Характеристика наявних у романах антропомоделей та встановлення їх кількісних і якісних закономірностей. Розгляд особливостей ономатворчості Г. Тютюнника та В. Земляка. Визначення спільних та відмінних рис, що становлять специфіку їх ідіостилів.

Аналіз поетонімії романів Юрія Яновського, їх функціональне навантаження, участь у створенні художнього цілого. Особливості використання власних назв у його творах. Виявлення онімічних змін та варіацій, що зафіксовані в різних виданнях романів Яновського.

Виділення та систематизація власних назв усіх ономастичних розрядів, ужитих у чотирьох романах письменника. Виявлення онімічних змін та варіацій, що зафіксовані в різних виданнях романів Ю. Яновського, специфіка функцій власних назв у контекстах творів.

Здійснення комплексного аналізу власних назв усіх поетичних творів Василя Стуса. З’ясовано специфічні особливості авторського онімного простору. Систематизація поетичного онімікону та виявлення кількісної динаміки онімів в ідіостилі поета В. Стуса.