Відмінності у використанні регіональної лексики мовцями, які належать до окремих вікових груп, з урахуванням мовної прагматики та територіального поширення лексики. Рівень володіння регіональною лексикою серед представників середнього покоління.

Зміни у вітчизняній термінології фундаментальної економічної науки, основними проявами якої є запровадження нових, запозичення іншомовних та уточнення значення існуючих термінів і понять. Позамовні чинники еволюції вітчизняної економічної термінології.

Зіставлення відмінностей у сполучуваності іменників "допомога" та "підтримка". Врахування інформації про соціальні стосунки між учасниками діалогу. Виявлення семантичних відмінностей при вживанні квазісинонімічних дієслів "допомагати" і "підтримувати".

Лінгвоісторіографічне дослідження проблеми співвідношення членів речення та частин мови. Висвітлення різних поглядів граматистів на окреслену проблему в українському та російському мовознавстві. Аналіз спеціалізованих форм вираження членів речення.

Ступінь опрацювання української антропонімії, зокрема давніх і сучасних прізвищ, у роботах українських і зарубіжних дослідників. Основні напрями дослідження українських прізвищ. Погляди вчених-ономастів на історію формування та сучасний стан антропонімії.

З’ясовується етимологія лексем з коренями -пряд-, -прят-, що функціонують в одній зі східнополіських говірок Чернігівщини. Відзначено, що такі форми широко представлені в літературній білоруській мові та її діалектах. Внутрішня форма інфінітива "прясти".

Дослідження форм українського кличного відмінка у порівнянні з вокативами, що збереглися в інших мовах індоєвропейської мовної сім'ї. Визначення взаємозв'язку українських граматичних форм та виняткове багатство форм українського кличного відмінка.

Компетентнісний, діяльнісний, особистісно орієнтовані підходи до навчання літератури дітей у школі. Підходи до визначення поняття "інтерпретація", аналіз праць європейських літературознавців, що обґрунтували цю проблему. Види інтерпретаційної діяльності.

Характеристика стратегии перевода "Поминок по Финнегану" Джеймса Джойса. Изучение словоформ-отклонений, искаженных английских слов, латинских изречений, аллюзий на ирландскую идентичность и культуру, паттернов Джойса в переводческих новообразованиях.

Комплексное рассмотрение роли межъязыковой омонимии в межкультурной коммуникации на примере лексических единиц. Межкультурный коммуникация как взаимодействие между представителями различных национальных культур. Неправильное понимание и перевод текста.

Определение статуса заголовка в структуре гипертекста газетного номера, выявление автономности заголовка статьи. Результаты исследования публикаций газеты "Комсомольская правда", взятых путем сплошной выборки из периодических изданий за 1960-1995 годы.

Дослідження поглядів Пантелеймона Куліша на проблему самоперекладу. Аналіз думок критика про автопереклад як прояв письменницького білінгвізму. у контексті сучасної перекладознавчої думки. Вивчення феномену самоперекладу як міжкультурного явища.

Поняття авторської маски як форми самопредставлення автора-творця в тексті. Суть трансгредієнтності і позаприсутності у бахтінській теорії. Ідеї концепції "смерті автора" та наратології. Розмежування понять "абстрактний автор" і "фіктивний наратор".

Теоретичні аспекти художнього перекладу на матеріалі трагедії В. Шекспіра "Гамлет" і її російськомовних перекладів. Типологія міжмовних мовленнєвих корелятів. Явище кореляції на міжмовному рівні як спосіб досягнення адекватності при перекладі тексту.

Зорієнтованість на адресата - фактор комунікативної цілеспрямованості автора, добору мовностилістичних засобів, що вербалізуються в текстовому просторі дискурсу. Методи вербалізації чужого мовлення у формі невласне прямої мови в тексті дитячих поезій.

Мовчання як феномен людської комунікації є поліфункційним і багатозначним явищем. Мовчання у більшості народів є показником розуму, мудрості й розсудливості. З другої половини ХХ ст. мовчання починає розглядатися в контексті загальної теорії комунікації.

Понятие и разновидности немецкого артикля, его оттенки в рамках функционально-семантической категории определенности / неопределенности. Выбор соответствующего артикля, обусловленный контекстно-ситуативными условиями, а также намерением самого автора.

Аспектология - отрасль науки о грамматическом строе и грамматической семантике языка, изучающая категорию глагольного вида. Определение основных аспектологических понятий в общем языкознании. Исследование проблемы аспектуальности и ее компонентов.

Виявлення особливостей явища багатозначності в українській соціально-економічній термінолексиці. Специфіка термінної полісемії, закономірність її появи. Еволюція логічної сфери та поява в термінологічних одиницях нових лексико-семантичних варіантів.

Рассмотрение и характеристика особенностей толкования и перевода текста Священного Кор'ана. Анализ перевода смыслов Священного Кор'ана М. Якубовича с позиций исламской теологии. Исследование содержания антропоморфных толкований аятов атрибутов Аллака.

Розгляд сучасної мовної ситуації в Україні, яка характеризується функціонуванням двох споріднених мов. Аналіз особливостей білінгвізму мешканців Харкова. Подібність слів із російськими аналогами або їх повна ідентичність: наслідки даної мовної ситуації.

Универсальность и уникальность национальных картин мира. Возможность взаимопонимания представителей разных культур. Обеспечение самобытности национальных культур. Изучение специфики русского восприятия мира на примере уникального концепта "авось".

Выявление категориальных свойств фразеологической единицы. Определение коммуникативно-прагматических свойств фразеологизмов. Характеристика семантических отношений в системе фразеологии. Оценка семантического варьирования в произведениях Л. Толстого.

Аналіз мовознавчих матеріалів часопису "Зоря", у яких порушено правописні питання. Окреслення основних проблем тогочасної орфографії, висвітлення процесу уведення фонетичного правопису в західноукраїнську мовну практику. Унормування орфографічної системи.

Огляд засад емотивності, способів і засобів вербалізації емоцій у науковому дискурсі. Відображення почуттів, емоцій в мові. Дефініції понять "емоційність", "емотивність", "експресивність". Використання мовних засобів для вираження емоційного стану людей.

Основные процессы развития человеческой речи, смешение языков и диалектов. Влияние мышления и его категории. Рассмотрение слова как внешнего выражения мысли. Методологические принципы марксистского языкознания. Типы мышления и их характеристика.

Английский как язык глобальной культуры, его значение во всех сферах международной жизни, "гибридная" аналитическая структура с романо-германскими языками. Отражение в языке менталитета в контексте взаимодействия с другими лингвокультурными элементами.

Взаимозависимость доминантных коммуникативных качеств: правильности, чистоты, логичности, богатства, разнообразия, образности, экспрессивности речи. Анализ лингвальных идентификаторов коммуникативных качеств на материале прямого радио- и телеэфира СМИ.

Сущность и природа связи между языком и мышлением, особенности и подходы к ее исследованию в сфере языкознания. Основные методы сравнительно-сопоставительного изучения языков, их отражение в научных трудах различных авторов, роль в изучении менталитета.

Цілісне уявлення про символ як певну смислову категорію. Дослідження символу в мові як складової культурно-історичного розвитку людства, пов'язаного з мовою, світоглядом, пізнанням світу. Логіко-семіотичний механізм виникнення даної мовної категорії.