Аналіз науково-психологічних підходів до тлумачення терміну "емоційний інтелект". Розгляд ЕІ як інтегральної властивості, яка виявляється у здатності індивіда до розпізнавання, розуміння та керування емоціями. Схема функціонування ЕІ. Основні моделі ЕІ.

Аналіз закономірностей емоційно-вольової регуляції діяльності людини. Поєднання сильної волі з певним рівнем емоційності, а також вміння особистості організувати свою психічну діяльність і спрямувати її. Взаємозв’язок емоційних і вольових аспектів.

Визначення й аналіз основних підходів до дослідження самореалізації особистості в сучасній психології. Дослідження вимог щодо креативності, творчої активності, уміння знаходити вихід зі складної ситуації та швидко адаптуватися до сучасних реалій життя.

Аналіз наукових джерел з проблеми формування та розвитку здатності особистості до творчості. Прояв особливостей творчої особистості в характері, психічних процесах та емоційно-вольовій сфері. Підходи до проблеми формування здатності до творчості.

Соціально-правовий, медичний, психологічний, педагогічний напрямки у роботі з родиною, яка виховує дитину з особливими освітніми потребами. Визначення закономірностей поведінки батьків, психологів, дефектологів у процесі педагогічного консультування.

Здійснено аналіз основних положень системи Health Management (управління здоров'ям) на базі психологічної концепції зміцнення здоров'я працюючих. Змістовна критика пропонованого підходу. Профілактика стресу та способи боротьби з його наслідками.

Вплив емоцій на перцептивні процеси, фільтрування інформації, яку людина отримує за допомогою органів чуття. Багатозначність і невизначеність поняття "тривога". Здатність людини емоційно реагувати на об’єкти оточуючої дійсності як її природня властивість.

Аналіз і психотерапія. Аналітична психологія Карла Густава Юнга. Психологічні типи особистості. Методи аналітичної психології К.Г. Юнга, особливості їх застосування. Аналіз - основний метод практики аналітичної психології. Психоаналіз 3. Фрейда.

Психологічні тонкощі спілкування. Дослідження природи людського спілкування, визначення методів і правил культури спілкування, які б давали можливість формувати і проводити ефективну взаємодію між співрозмовниками, зважаючи на їх соціальний статус.

Визначення медіаційних принципів, які відповідають процесу клієнтцентрованої недирективної психотерапії К. Роджерса. Визначення спільних та відмінних рис і принципів медіації та гуманістичної психотерапії. Основні засоби досягнення стану примирення.

Основні причини виникнення конфліктних ситуацій і характеристика принципів їх запобігання: об'єктивність, поступливість та доброзичливість. Сутність головних шляхів розвитку протиріч. Описання заходів щодо подолання конфлікту між покупцем і продавцем.

Творча активність як складна, багатогранна і багатофункціональна психологічна складова особистості. Розгляд основних психологічних підходів до дослідження творчої активності особистості. Знайомство з проблемами становлення особистості в похилому віці.

Дослідження творчої активності у віковій та педагогічній психології. Суб’єктний, діяльнісний, особистісно-діяльнісний, емпіричний, андрогогічний, семіотичний та діяльнісно-семіотичний підходи. Виявлення можливостей творчої активності людей похилого віку.

Характеристика особливостей когнітивно-фізіологічної теорії С.Шехтера. Психоорганічна концепція сутності та походження емоцій Джемса-Ланге. Класифікація та основні види емоцій. Вивчення головних аспектів теорії когнітивного дисонансу Л. Фестингера.

Розгляд феноменів материнства та свідомої відмови від материнства у контексті репродуктивної поведінки особистості. Дослідження особливостей мотивації народження чи відмови від народження дитини молодими жінками. Класифікація репродуктивних мотивів.

Воля - стремление к целенаправленной деятельности, реализуемой сознательно в достижении цели и бессознательно в инстинктивной деятельности. Причины патологического усиления инстинкта самосохранения. Волевая дисгармония, признаки нарушения адаптации.

Психологічні особливості виховання, навчання у системі вищої освіти. Основні стадії, етапи входження у професію викладача. Значення соціальної взаємодії для розвитку психіки та особистості учнів. Способи досягнення майстерності лекційного викладання.

Аналіз дефініції "образ держави" та національної ідентичності. Характеристика етнічного образу - Я"/"Інший" як концепт осмислення дійсності в розрізі різних підходів досліджень: етнографічного, психологічного, континентальної філософії, східного екскурсу.

Здійснення теоретичного аналізу проблеми впливу основних соціально-психологічних чинників на вибір особистістю поведінкового стилю у конфліктних ситуаціях. Спричинені конфліктом емоційні стани, особливості децентрації особистості та рольові установки.

Аналіз процесів опанування молодим викладачем професійних знань і вмінь, формування значущих якостей його особистості. Визначення компонентів професійної адаптації педагога вищої школи. Критерії оцінки успішності соціальної адаптації особистості.

Розглянуто наукові підходи до вивчення психічної саморегуляції майбутніх магістрів військового управління в міжнародних відносинах. Деталізовано психологічну модель подолання стресових ситуацій слухачами, виділені основні різновиди психологічних ресурсів.

Проблематика соціально-політичного конфлікту. Приховані конфлікти (саботаж, невдоволення), їх виникнення. Форми вираження масових протестів. Зіткнення як форма контактів між людьми, що є найбільш описаною і найчастіше зустрічається, його прояви.

Аналіз поняття морально-психологічного стану особового складу, як основної категорії, через яку описують психологічні можливості особового складу збройного формування. Визначення основного прояву комунікативної складової психологічного компонента.

Основні теоретичні підходи відносно характеристик адиктивної поведінки. Концепції та моделі адиктивної поведінки, роль травм раннього розвитку на формування адиктивної поведінки. Вплив процесів сепарації дитини на виникнення адиктивної поведінки.

Аналіз найвідоміших теорій мотивації до професійної діяльності (А. Маслоу, Д. Мак-Ґрегора, Д. Мак-Клелланда). Мотиваційна структура спонукань до діяльності в підрозділах поліції для отримання задоволення від успішного виконання своїх обов'язків.

Обґрунтування основних чинників тривожності у молодшому шкільному віці, етапу становлення особистості, від позитивного перебігу якого залежить розвиток інтелекту. Визначення шкільної тривожності як важливого негативного фактора життя молодшого школяра.

Розробка діагностичних і психо-корекційниих програм підтримки дітей в Україні. Аналіз соціальних, педагогічних і психологічних чинників девіацій серед неповнолітніх. Розвиток патріотизму, національної самосвідомості та моральності української молоді.

Аналіз теоретичних підходів, які є підґрунтям виокремлення та класифікації чинників девіантної поведінки неповнолітніх. Біологічні, соціальні, педагогічні, соціально-психологічні та індивідуально-психологічні чинники, які формують девіантну поведінку.

Об’єктивні та суб’єктивні предиктори психологічного благополуччя особистості. Соціально-економічні, соціокультурні, біологічні та психологічні фактори психологічного благополуччя та їх особливості. Емоційний та когнітивний компоненти благополуччя.

Можливості використання інтроспективною психологією методу самоспостереження. Розвиток асоціативної психології в роботах Д. Локка. Відмінності психоаналізу як терапевтичної техніки від психіатрії та психотерапії. Вивчення захисних механізмів психіки.